...Як побачу
Малого хлопчика в селі,
Мов одірвалось од гіллі,
Одно-однісіньке, під тином,
Сидить собі в старій ряднині, —
Мені здається, що се я,
Що це ж та молодість моя...
Т.Г. Шевченко
Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 року в селі Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (тепер Черкаська область) у родині кріпаків Григорія і Катерини Шевченків. Батько Тараса був хліборобом, до того ж умів читати й писати.
У 1822 році батько віддав сина в науку до дяка. 1823 року померла мати Тараса. Батько одружився вдруге. Незабаром, коли Тарасові ледве сповнилося одинадцять років, 21 березня 1825 р. помер батько.
Зовсім нестерпним стало життя сиріт після смерті батька. Не раз він тікав у бур’яни, куди йому приносила їсти сестра Ярина.
Тікав він часом і до сестри Катерини в сусіднє с. Зелена Діброва. Згодом вона пригадувала: «Було оце й невидно, як воно — рип і ввійде до хати, сяде собі на лаві та все мовчить. Нічого в світі у його не допитаєшся: чи його прогнали відтіля, чи його били, чи їсти йому не давали? Було манівцями ходить, геть попід дібровою, та через Гарбузів яр, та через левади, та могилками. І як прийшло раз воно, то так впало грудочкою і заснуло на лаві...»
Зрештою Тарас змушений був залишити домівку. Деякий час він жив у свого дядька Павла, який після смерті поетового батька став опікуном сиріт.
Ще за життя матері Шевченка послали в науку до сільського дяка Павла Рубана (Совгиря). Хлопець швидко навчився читати й писати, разом з тим почав малювати – у нього виявився великий хист до малювання. Згодом невичерпне бажання навчитися малювати змушувало Тараса ходити від одного села до іншого, шукаючи вчителя-маляра.
Козачкувати Тарас почав в маєтку пана Енгельгардта в селі Вільшана. Та згодом, навесні 1829 року, разом з обозом пана переїжджає до міста Вільно, де потайки перемальовує картини, а також знайомиться з польською мовою та літературою. Тут, у Вільно, Шевченка віддають вчитися малюванню до майстерні Яна Рустема.
Пробувши у Вільно трохи більше року поміщик Шевченка разом із своїми слугами переїжджає до Санкт-Петербургу, куди його було переведено.
Пан, помітивши здібності Тараса до малювання, вирішив віддати його на чотири роки до артілі художника-декоратора Василя Ширяєва. Разом з ним Шевченко бере участь у розпису Великого театру як підмайстер-рисувальник.
У Петербурзі Шевченко знайомиться зі своїм земляком Іваном Сошенко. Тут же він зустрів й К. Брюллова, В. Жуковського, В. Григоровича, О. Венеціанова, А. Мокрицького, які зіграли ключову роль у подальшому визволенні поета з кріпацтва.
Комментариев нет:
Отправить комментарий